Вихователька Людмила Сергіївна: «Дітям має бути з нами ЦІКАВО!»

44 роки педагогічного стажу! Але й досі Людмила Сергіївна часто згадує своїх колишніх вихованців, і розповідаючи про них, на її обличчі розквітає усмішка…У розмові з шанованою людиною я почула імена - Вовчик Кузьменко, Сергій Парфененко, Женя Шпінда, Катя Білозор,  Артем і Артур  Бобрики…

-         Робота з дітьми- це моє життя, -ділиться Людмила Сергіївна.

І хоча вона давно не звичайний вихователь, а методист, - все ж оця її безмежна любов до дітей непереможна. Тож  якщо випадає нагода побути-поспілкуватися з дітлахами- кращої радості для жінки не треба.

-         Завжди навчаю уже молодших колег тому, що свого часу мене вчили мої старші колеги: дітям повинно бути ЦІКАВО з вихователем! –говорить співрозмовниця.-  Ми самі маємо перетворитися на певний час у малечу і говорити-поводитися  з ними так, щоб вони відчували наші тепло, турботу, увагу.

Якось до Людмили Сергіївни підійшла вихованка Аня, котра   перейшла до неї з іншої групи, і сказала: «Людмило Сергіївно, Ви не так проводите заняття, як у іншій групі» - «Чому?» - «З Вами цікавіше». Певно, для виховательки  це була найвища оцінка педагогічної роботи.

-         Коли на вулиці чи будь- де до тебе вітаються дорослі вихованці, їх батьки, то розумієш, що твоя робота не була марною, бо ти залишила слід в дитячих та батьківських душах, - вважає Л. БІЛОУС.

…З дитинства  богодухівка Людмила мріяла стати педагогом, вчителем англійської мови. Але так вийшло, що після закінчення 10 класів їй не вистачило кількох балів для вступу до омріяного вишу. Тож повернулася до рідного міста і почала працювати вихователем у дитсадку №1 (тепер –приміщення терецентру), де якраз була вільна вакансія. І саме там, з перших днів роботи, зрозуміла: маленькі дітки, робота з ними – це і є її покликання. Вона дивилася в їхні оченята, і від цього її душа ніби наповнювалася світлом.

   Свою першу в житті завідувачку- Людмилу Борисівну ...

ВЕСЬ МАТЕРІАЛ- У ГАЗЕТІ "МАЯК" ВІД 22 ВЕРЕСНЯ