25 мільйонів закордонних українців надійний тил, партнери та захисники України

Торонто.Канада. У вересні на полях   81 сесії Генеральної Асамблеї ООН відбувалася  основна частина загальних дебатів під гаслом «Відновлення довіри, управління трансформацією: Організація Об’єднаних Націй, яка працює для всіх» та Шостий саміт Міжнародної Кримської платформи. 

У саміті взяли участь представники понад 60 держав та міжнародних організацій. Президент Світового Конгресу Українців Павло Ґрод люб»язно погодився дати інтерв»ю про  посили світового українства і України, які прозвучали з високої світової трибуни, та перспективи реформування миротворчої організації.

-Головний  посил був у тому, що Україна не сама, що в неї є надійний тил у кожній державі. Адже ми представляємо  25 мільйонів закордонних українців, які живуть в країнах, лідери яких зібралися в ООН. Це було дуже важливо озвучити, що ми працюємо як партнери, стоїмо на захисті інтересів  України. Ми брали участь в різних заходах, зустрічали лідерів та представників урядів країн проживання українців, щоб вони зрозуміли, що за Україною стоїть  потужний голос української діаспори. Ми  брали участь Шостому  саміті Міжнародної Кримської платформи, де  світові лідери говорили про  територіальну цілісність України.  Україна не віддає Крим і не віддає свою територію. Крим є Україна. У промові Президента Володимира  Зеленського з трибуни Генеральної Асамблеї, де  я особисто і наша делегація брали участь, прозвучали чіткі меседжі.  Президент  дякував партнерам і закликав, щоби   підсилювали санкції проти росії. Бо ми бачимо, що далі росія отримує  техніку  через Західні держави, фінансує  свою злочинну війну через продаж нафти, газу по світі. І це треба закрити. Йшлося про  протидію російській агресії, захист людей та зміцнення оборони, про знищення російського потенціалу, позбавлення  росії здатності фінансувати війну.

 Окремо під час засідань ООН українська сторона порушувала питання гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках. Ми підсилювали головні тези делегації з України.

-Чи ухвалила якісь резолюції  сесія  Генеральної Асамблеї   ООН щодо українських викликів? Що стало результатом роботи   Шостого саміту Міжнародної Кримської платформи?

- Резолюцій на початку Генасамблеї цього разу не ухвалювали. Для України, зазвичай, є окремі періоди для таких  рішеннь: у листопаді щодо визнання Голодомору геноцидом, а в лютому, до річниці повномасштабного вторгнення, щодо засудження російської агресії. Україна з  підтримкою СКУ працює  з усіма країнами, щоб задекларували її підтримку і засуджували поведінку російської  агресії.  

- Як відомо, росія часто використовує своє право вето в ООН, щоб блокувати резолюції, які їй не вигідні, зокрема і те , що стосується війни, розв’язаної нею  в Україні. Чи в дебатах  про реформування ООН не йшлося про  зміну статуту чи умови, коли країна-агресор не може бути членом миротворчої  організації з правом вето?   

 

- Міністр Андрій Сибіга порушував питання реформування ООН на засіданні Ради Безпеки. Але реальність така, що сьогодні немає достатньої політичної волі серед членів ООН і Ради Безпеки, щоб ухвалити таке рішення. Логічні аргументи для цього є, але без політичної волі воно не відбудеться.

- 81 сесія Генеральної Асамблеї триватиме до вересня наступного року. Ви вірите, що за цей період відбудуться зміни і реформи в ООН, яких би нам хотілося ?

-  ООН ніколи не матиме сили примушувати своїх членів до певного результату. Це майданчик для розмов, зустрічей і просування важливих питань. Але за останні роки Україна стала однією з ключових тем в ООН. Безпека України впливає на багато інших питань: продовольчу, екологічну безпеку та глобальну стабільність. Якщо шість років тому про Україну майже не говорили, то сьогодні вона точно серед головних тем для світових лідерів.

       Світлини з архіву СКУ