Українська суботня школа «Рідна школа» стала місточком дружби між українською та ірландською громадами, символом дому, навіть далеко від України

Дублін. Ірландія. 18 навчальний рік в українській  суботній школі «Рідна школа» та дев»яти її філіях , що діють під юридичним дахом Асоціації українців в  Ірландії (АУРІ), розпочався приємними новинами.

Зі святом  першого дзвоника колектив  привітала  Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ірландії пані Лариса Герасько. Лариса Анатоліївна  подякувала вчителькам  Лілії Ілку, Валентині Адаменко, Оксані Кузик, Оксані Мичці, Наталії Фірсовській за їхню плідну працю та  патріотичне виховання підростаючого покоління. Співдиректоркам  АУРІ:  Марії Старух, яка в організації очолює освітній напрямок, дбає про українські школи Ірландії,  та  Надії Іванніковій,  багаторічній директорці «Рідної школи» в Дубліні,  пані Посол подарувала чек майже на тисячу євро для  придбанням книжок для навчальних закладів «Рідної школи».

 «Наша мета - забезпечити доступну освіту для всіх дітей віком від 5 років без будь-яких фінансових обмежень. Усі необхідні шкільні матеріали, включаючи підручники, навчальні посібники та ресурси, ми закупляємо завдяки щорічним  благодійним внескам як батьків, так і самого педагогічного колективу. Велика вдячність Посольству України  за підтримку. Ця взаємодопомога та залучення ресурсів забезпечують нам можливість надавати якісну освіту»,- сказала Марія Старух.

 До українських учнів філіалу «Рідної школи», що працює в  Дрогедському  багатофункціональному культурному та громадському осередку Барбікан-центрі, з вітальним словом  на перший дзвоник завітав мер Дрогеда Деклан Повер. Завдяки його сприянню і підтримці тут українська «Рідна школа» стала місточком дружби між українською та ірландською громадами,  місцем навчання та збереження мови,  культури, традицій рідної землі, символом  дому, навіть далеко від України.

Колектив «Рідної школи», що працює в багатьох локаціях острова,  високо цінує  надійне плече друзів. Серед них  легендарний мандрівник, який на інвалідному візку  здійснив навколосвітню подорож,  патріот України  з активною життєвою позицією, Микола Подрезан та його друзі - головний редактор видавництва «Пам’ятки України» Анатолій Серіков і керівник київського клубу «Подаруй книгу» Василь Яцюра. До початку навчального року з Києва  через пана Миколу, який нині проживає в Лейпцігу, українці  Дубліна одержали  велику посилку з книжками. Ще одну посилку з новими українськими виданнями для дітей передали в Каван, де цими днями у муніципальній бібліотеці відкрили Українську книжкову поличку.

За словами Надії Іваннікової ,  дружба з легендарним киянином зав»язалася  у 2019 році, коли вони з чоловіком Валерієм брали участь у столичному  параді ветеранів від Ірландії. Микола Подрезан під»їхав до них на колісному візку і сказав, що він би дуже хотів на Смарагдовий острів. Тоді подружжя і запросило до себе мандрівника, який  здійснив започаткований ним проєкт "Планета Земля – погляд з інвалідного візка",  побувавши у 63 країнах світу на  шести континентах. Компанію гостеві склала дружина Наталія, а також копія олімпійського смолоскипа, національний стяг та маленький глобус, на якому Микола фіксував відвідані місця. 

Він став зразком того, що воля до життя долає будь-які бар»єри і люди з особливими потребами можуть жити повноцінним життям. Чоловік має дві вищі освіти – інженера-будівельника та режисера. У 90-х роках був одним із відомих в Україні  диск-жокеїв. Після аварії, яка змінила його життя, організовував  телевізійні марафони до Міжнародного дня людей з інвалідністю,  численні конкурси, як "Міс Україна на візку", "Лицар України на візку". Микола Подрезан створив один із перших в Україні центр, в якому надається психологічна допомога для реабілітації людей з вадами здоров»я. Активіст прагне власним прикладом надихнути інших людей  жити повноцінним життям. Підтримуючи дружні зав»язки з Ірландією, Микола Подрезан з друзями зробив безцінний подарунок українським школярам, серед яких є ті, хто пам»ятає з ним зустріч.

У подячному слові директорка школи Надія Іваннікова сказала, що це не просто красиві ілюстровані видання, а живе  українське слово, рідна мова, пам’ять, культура і зв’язок з Україною:

 «Особливо дорогий цей подарунок сьогодні, коли війна нищить українські друкарні, склади та книгарні, коли багато книжок, які могли б читати наші діти, залишилися під уламками чи згоріли. Тому кожна українська книжка, яка сьогодні знаходить свого маленького читача, — це маленька перемога. Дякуємо, пане Миколо, за Ваше велике серце, за любов до України і за те, що думаєте про наших дітей. Нехай ці книжки читають, гортають маленькі ручки, нехай вони передаються від дитини до дитини й залишають у серцях любов до рідного слова. Бо поки наші діти читають українською — живе Україна».

                                                                                                                                                  Світлини з архіву Асоціації українців в Ірландії.

 Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.